припряг

при́пряг

іменник чоловічого роду, істота

кінь, припряжений збоку від голобель

Значення в інших словниках

1. припряг — -у, ч. Кінь, запряжений збоку від голобель для допомоги корінному.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. припряг — ПРИ́ПРЯГ, у, ч. Кінь, запряжений збоку від голобель для допомоги корінному. * Образно. Над ухом нараз пролунало: – Дозвольте, Ігоре Федоровичу, познайомити вас ще з одним припрягом тієї тройки, де за голобельного коня Сергій Антонович Друзь (Ю. Шовкопляс).  Словник української мови у 20 томах
3. припряг — ПРИ́ПРЯГ, у, ч. Кінь, запряжений збоку від голобель для допомоги корінному. *Образно. Над ухом нараз пролунало: — Дозвольте, Ігоре Федоровичу, познайомити вас ще з одним припрягом тієї тройки, де за голобельного коня Сергій Антонович Друзь (Шовк., Людина.., 1962, 284).  Словник української мови в 11 томах