Великий тлумачний словник сучасної мови

припряг

при́пряг

-у, ч.

Кінь, запряжений збоку від голобель для допомоги корінному.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. припряг — при́пряг іменник чоловічого роду, істота кінь, припряжений збоку від голобель  Орфографічний словник української мови
  2. припряг — ПРИ́ПРЯГ, у, ч. Кінь, запряжений збоку від голобель для допомоги корінному. * Образно. Над ухом нараз пролунало: – Дозвольте, Ігоре Федоровичу, познайомити вас ще з одним припрягом тієї тройки, де за голобельного коня Сергій Антонович Друзь (Ю. Шовкопляс).  Словник української мови у 20 томах
  3. припряг — ПРИ́ПРЯГ, у, ч. Кінь, запряжений збоку від голобель для допомоги корінному. *Образно. Над ухом нараз пролунало: — Дозвольте, Ігоре Федоровичу, познайомити вас ще з одним припрягом тієї тройки, де за голобельного коня Сергій Антонович Друзь (Шовк., Людина.., 1962, 284).  Словник української мови в 11 томах