припічка

при́пічка

іменник жіночого роду

Значення в інших словниках

1. припічка — -и, ж. Збільшення ваги хліба після випікання порівняно з вагою затраченого борошна.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. припічка — ПРИ́ПІЧКА, и, ж. Збільшення ваги хліба після випікання проти ваги витраченого борошна. Сорти миронівська-264 і миронівська-808 належать до так званих сильних пшениць з високим умістом клейковини. Це значить, що борошно з них дає високу припічку хліба (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
3. припічка — ПРИ́ПІЧКА, и, ж. Збільшення ваги хліба після випікання у порівнянні з вагою затраченого борошна. Обидва названі сорти [миронівська-264 і миронівська-808] належать до так званих сильних пшениць з високим вмістом клейковини.  Словник української мови в 11 томах