припічка
ПРИ́ПІЧКА, и, ж. Збільшення ваги хліба після випікання у порівнянні з вагою затраченого борошна.
Обидва названі сорти [миронівська-264 і миронівська-808] належать до так званих сильних пшениць з високим вмістом клейковини. Це значить, що борошно з них дає високу припічку хліба (Рад. Укр., 29.V 1962, 2).
Словник української мови (СУМ-11)