Орфографічний словник української мови

приреченість

прире́ченість

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. приреченість — [приеречеин'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
  2. приреченість — -ності, ж. 1》 Стан за знач. приречений 2). 2》 Неминучість близької смерті. || Неминуча загибель або вірний провал чого-небудь. || Усвідомлення неминучості якоїсь катастрофи, чогось небажаного; безнадія.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. приреченість — ПРИРЕ́ЧЕНІСТЬ, ності, ж. 1. Стан за знач. прире́чений 2. Бачу його погляд, благальний, сповнений моління й надії, віри в краще, той погляд, яким він дивився на мене, коли його виносили з палати. Невже він відчував, невже розумів свою приреченість? (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  4. приреченість — БЕЗНАДІ́Я (відсутність сподівань на краще), БЕЗНАДІ́ЙНІСТЬ, БЕЗВИ́ХІДНІСТЬ, БЕЗПОРА́ДНІСТЬ, БЕЗПРОСВІ́ТОК підсил. рідко; БЕЗПЕРСПЕКТИ́ВНІСТЬ, БЕЗВИГЛЯ́ДНІСТЬ зах.  Словник синонімів української мови
  5. приреченість — ПРИРЕ́ЧЕНІСТЬ, ності, ж. 1. Стан за знач. прире́чений 2. Бачу його погляд, благальний, сповнений моління й надії, віри в краще, той погляд, яким він дивився на мене, коли його виносили з палати. Невже він відчував, невже розумів свою приреченість? (Збан.  Словник української мови в 11 томах