приреченість

прире́ченість

-ності, ж.

1》 Стан за знач. приречений 2).

2》 Неминучість близької смерті.

|| Неминуча загибель або вірний провал чого-небудь.

|| Усвідомлення неминучості якоїсь катастрофи, чогось небажаного; безнадія.

Значення в інших словниках

1. приреченість — прире́ченість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. приреченість — [приеречеин'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у  Орфоепічний словник української мови
3. приреченість — ПРИРЕ́ЧЕНІСТЬ, ності, ж. 1. Стан за знач. прире́чений 2. Бачу його погляд, благальний, сповнений моління й надії, віри в краще, той погляд, яким він дивився на мене, коли його виносили з палати. Невже він відчував, невже розумів свою приреченість? (Ю.  Словник української мови у 20 томах
4. приреченість — БЕЗНАДІ́Я (відсутність сподівань на краще), БЕЗНАДІ́ЙНІСТЬ, БЕЗВИ́ХІДНІСТЬ, БЕЗПОРА́ДНІСТЬ, БЕЗПРОСВІ́ТОК підсил. рідко; БЕЗПЕРСПЕКТИ́ВНІСТЬ, БЕЗВИГЛЯ́ДНІСТЬ зах.  Словник синонімів української мови
5. приреченість — ПРИРЕ́ЧЕНІСТЬ, ності, ж. 1. Стан за знач. прире́чений 2. Бачу його погляд, благальний, сповнений моління й надії, віри в краще, той погляд, яким він дивився на мене, коли його виносили з палати. Невже він відчував, невже розумів свою приреченість? (Збан.  Словник української мови в 11 томах