Орфографічний словник української мови

пристарілий

приста́рілий 1

дієприкметник

від: пристаріти

приста́рілий 2

іменник чоловічого роду, істота

людина похилого віку

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пристарілий — див. підстаркуватий  Словник синонімів Вусика
  2. пристарілий — [приестар'ілией] м. (на) -лому/ -л'ім, мн. -л'і  Орфоепічний словник української мови
  3. пристарілий — -а, -е, розм. 1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до пристаріти. 2》 у знач. прикм., перен.Який пристарівся. (у 2 знач.). 3》 у знач. прикм. Літній, немолодий. || Власт. літній, немолодій людині.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пристарілий — Літній, доходжалий, пбстарий, старкуватий, підстаркуватий, пристаркуватий, підтупцьований  Словник чужослів Павло Штепа
  5. пристарілий — ПРИСТА́РІЛИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. акт. до приста́ріти. 2. у знач. прикм., перен. Який пристарівся (у 2 знач.). Чому у Петербурзі і у Москві і досі дають на театрах хоть і дуже пристарілу “Наталку Полтавку”, “Москаля Чарівника” і т. д. ?...  Словник української мови у 20 томах
  6. пристарілий — ПРИСТА́РІЛИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до приста́ріти. 2. у знач. прикм., перен. Який пристарівся. (у 2 знач.). Чому у Петербурзі і у Москві і досі дають на театрах хоть і дуже пристарілу «Наталку Полтавку», «Москаля Чарівника» і т. д. ?...  Словник української мови в 11 томах