пристарілий

приста́рілий

-а, -е, розм.

1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до пристаріти.

2》 у знач. прикм., перен.Який пристарівся. (у 2 знач.).

3》 у знач. прикм. Літній, немолодий.

|| Власт. літній, немолодій людині.

Значення в інших словниках

1. пристарілий — приста́рілий 1 дієприкметник від: пристаріти приста́рілий 2 іменник чоловічого роду, істота людина похилого віку  Орфографічний словник української мови
2. пристарілий — див. підстаркуватий  Словник синонімів Вусика
3. пристарілий — [приестар'ілией] м. (на) -лому/ -л'ім, мн. -л'і  Орфоепічний словник української мови
4. пристарілий — Літній, доходжалий, пбстарий, старкуватий, підстаркуватий, пристаркуватий, підтупцьований  Словник чужослів Павло Штепа
5. пристарілий — ПРИСТА́РІЛИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. акт. до приста́ріти. 2. у знач. прикм., перен. Який пристарівся (у 2 знач.). Чому у Петербурзі і у Москві і досі дають на театрах хоть і дуже пристарілу “Наталку Полтавку”, “Москаля Чарівника” і т. д. ?...  Словник української мови у 20 томах
6. пристарілий — ПРИСТА́РІЛИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. акт. мин. ч. до приста́ріти. 2. у знач. прикм., перен. Який пристарівся. (у 2 знач.). Чому у Петербурзі і у Москві і досі дають на театрах хоть і дуже пристарілу «Наталку Полтавку», «Москаля Чарівника» і т. д. ?...  Словник української мови в 11 томах