Орфографічний словник української мови

пристрочувати

пристро́чувати

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пристрочувати — -ую, -уєш, недок., пристрочити, -строчу, -строчиш, док., перех. Пришивати що-небудь до чогось строчкою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пристрочувати — ПРИСТРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИСТРОЧИ́ТИ, строчу́, стро́чиш, док., що. Пришивати що-небудь до чогось строчкою. [Хвилимон (показує черевики):] Тут інакше не можна полатать, як тільки союзи [союзки] накласти; а щоб так, як ви кажете, – пристрочити...  Словник української мови у 20 томах
  3. пристрочувати — ПРИШИВА́ТИ (шиючи, прикріплювати щось до чого-небудь), ПРИТО́ЧУВАТИ, ДОТО́ЧУВАТИ, НАДСТАВЛЯ́ТИ, ПРИСТАВЛЯ́ТИ розм.; ПРИСТРО́ЧУВАТИ (на швацькій машинці); ШТУКУВА́ТИ (звич. збільшуючи, подовжуючи); ПРИШТУКО́ВУВАТИ перев. спец.  Словник синонімів української мови
  4. пристрочувати — ПРИСТРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИСТРОЧИ́ТИ, строчу́, стро́чиш, док., перех. Пришивати що-небудь до чогось строчкою. [Хвилимон (показує черевики):] Тут інакше не можна полатать, як тільки союзи [союзки] накласти; а щоб так, як ви кажете...  Словник української мови в 11 томах