притихати —
див. затихати
Словник синонімів Вусика
притихати —
-аю, -аєш, недок., притихнути, -ну, -неш, док. 1》 Переставати утворювати які-небудь звуки; затихати. || перен. Переставати виявляти ознаки діяльності; завмирати. || Припиняти розмову, гомін, крик і т. ін.; замовкати. || безос.
Великий тлумачний словник сучасної мови
притихати —
ПРИТИХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИТИ́ХНУТИ, ну, неш, док. 1. Переставати утворювати які-небудь звуки; затихати. Вся в споминах, як в золотому шумі, Пряде [скрипка] прозору безконечну нить, І притихає, і мовчить в задумі, Щоб з силою новою забриніть (Л.
Словник української мови у 20 томах
притихати —
ЗАМОВКА́ТИ (припиняти розмову, спів і т. ін.; переставати видавати які-небудь звуки), ЗМОВКА́ТИ, УМОВКА́ТИ (ВМОВКА́ТИ), МО́ВКНУТИ, ЗАТИХА́ТИ, УТИХА́ТИ (ВТИХА́ТИ), СТИХА́ТИ, ПРИТИХА́ТИ, ПРИМОВКА́ТИ, СТИ́ШУВАТИСЯ, НИ́ШКНУТИ, НІМІ́ТИ підсил.
Словник синонімів української мови
притихати —
ПРИТИХА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПРИТИ́ХНУТИ, ну, неш, док. 1. Переставати утворювати які-небудь звуки; затихати. Вся в споминах, як в золотому шумі, Пряде [скрипка] прозору безконечну нить, І притихає, і мовчить в задумі, Щоб з силою новою забриніть (Перв.
Словник української мови в 11 томах