причуда
причу́да 1
іменник жіночого роду
причуда
розм., рідко
причу́да 2
іменник чоловічого або жіночого роду, істота
дивак; привид
розм., рідко
Орфографічний словник української мовипричу́да 1
іменник жіночого роду
причуда
розм., рідко
причу́да 2
іменник чоловічого або жіночого роду, істота
дивак; привид
розм., рідко
Орфографічний словник української мови