причуда
причу́да
-и, розм., рідко.
1》 ж. Примха або дивацтво.
2》 ч. і ж. Людина, поведінка якої викликає здивування; дивак.
3》 ж. Образ кого-, чого-небудь у людській уяві; привид.
Великий тлумачний словник сучасної української мовипричу́да
-и, розм., рідко.
1》 ж. Примха або дивацтво.
2》 ч. і ж. Людина, поведінка якої викликає здивування; дивак.
3》 ж. Образ кого-, чого-небудь у людській уяві; привид.
Великий тлумачний словник сучасної української мови