Значення в інших словниках
-
пришити —
див. пришивати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
пришити —
ПРИШИ́ТИ див. пришива́ти.
Словник української мови у 20 томах
-
пришити —
приши́ти: ◊ приши́ти ла́тку вул. насварити, присоромити (ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
пришити —
Шию, -шиєш, док. 1. Убити. У мене глушник на револьвері. Пришию тебе, ніхто й не знатиме! (Ю. Покальчук). 2. Інкримінувати щось, звинуватити. Мені пришили цю історію, але насправді це просто непорозуміння.
Словник сучасного українського сленгу
-
пришити —
(-ию, -иєш) док., кого; крим. Убити когось. — Пришити його, та й годі, — почув він раптом захриплий бас Зорби (Ю. Кузнєцов, Лабіринт). БСРЖ, 480; СЖЗ, 85; ЯБМ, 2, 240.
Словник жарґонної лексики української мови
-
пришити —
ні приши́ти, ні прилата́ти, зі сл. сказа́ти, говори́ти і под. Недоладно, недоречно, дурниці і т. ін. Дивний чоловік, то мій товариш на правім боці .. Все думає, а Бог знає над чим, а часом якщо скаже, то ні пришити, ні прилатати (І. Франко).
Фразеологічний словник української мови
-
пришити —
ЗВИНУВА́ЧУВАТИ кого в чому (вважати кого-небудь винним у чомусь), ОБВИНУВА́ЧУВАТИ, ВИНИ́ТИ кого за що, в чому, ОСКА́РЖУВАТИ заст.; ВИНУВА́ТИТИ перев. без додатка, ІНКРИМІНУВА́ТИ кому що, кого в чому; ПРИПИ́СУВАТИ, ПРИШИВА́ТИ розм. (перев. безпідставно).
Словник синонімів української мови
-
пришити —
Приши́ти, -ши́ю, -ши́єш; приши́й, -ши́йте
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
пришити —
ПРИШИ́ТИ див. пришива́ти.
Словник української мови в 11 томах
-
пришити —
Пришити, -ся см. пришивати, -ся.
Словник української мови Грінченка