Значення в інших словниках
-
пробачений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до пробачити. || пробачено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
пробачений —
ПРОБА́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до проба́чити; // проба́чено, безос. пред. І ніщо не кінчається, і нічого ще не пробачено (В. Коротич).
Словник української мови у 20 томах
-
пробачений —
ПРОБА́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до проба́чити; // проба́чено, безос. присудк. сл. І ніщо не кінчається, і нічого ще не пробачено (Кор., Вогонь, 1968, 12).
Словник української мови в 11 томах