Великий тлумачний словник сучасної мови

пробачений

проба́чений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до пробачити.

|| пробачено, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. пробачений — проба́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. пробачений — ПРОБА́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до проба́чити; // проба́чено, безос. пред. І ніщо не кінчається, і нічого ще не пробачено (В. Коротич).  Словник української мови у 20 томах
  3. пробачений — ПРОБА́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до проба́чити; // проба́чено, безос. присудк. сл. І ніщо не кінчається, і нічого ще не пробачено (Кор., Вогонь, 1968, 12).  Словник української мови в 11 томах