Орфографічний словник української мови

проберегти

проберегти́

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. проберегти — ПРОБЕРЕГТИ́, жу́, же́ш, док., що. Стерегти якийсь час. Став берегти той сад і проберіг три дні (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах
  2. проберегти — Проберегти́, -режу, -же́ш гл. Простеречь извѣстное время. Став берегти той сад і проберіг три дні. Грин. І. 64.  Словник української мови Грінченка