проберегти

ПРОБЕРЕГТИ́, жу́, же́ш, док., що.

Стерегти якийсь час.

Став берегти той сад і проберіг три дні (Сл. Б. Грінченка).

Значення в інших словниках

1. проберегти — проберегти́ дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. проберегти — Проберегти́, -режу, -же́ш гл. Простеречь извѣстное время. Став берегти той сад і проберіг три дні. Грин. І. 64.  Словник української мови Грінченка