Орфографічний словник української мови

пробст

пробст

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пробст — -а, ч. Старший пастор у лютеран.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пробст — Надсвященик  Словник чужослів Павло Штепа
  3. пробст — ПРОБСТ, а, ч., церк. Старший пастор у лютеранській церкві.  Словник української мови у 20 томах
  4. пробст — (нім. Propst, від лат. praepositus – начальник) старший пастор у лютеран.  Словник іншомовних слів Мельничука