Орфографічний словник української мови

пробубнити

пробубни́ти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пробубнити — див. сказати  Словник синонімів Вусика
  2. пробубнити — -ню, -ниш. Док. до бубнити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пробубнити — ПРОБУБНИ́ТИ, ню́, ни́ш. Док. до бубни́ти. – Хто це розклеїв плакати по селу, Олексо? – спитав Іванко. – Ще пробубнити треба... (М. Томчаній).  Словник української мови у 20 томах
  4. пробубнити — ПРОБУБНИ́ТИ, ню́, ни́ш. Док. до бубни́ти. — Хто це розклеїв плакати по селу, Олексо? — спитав Іванко. — Ще пробубнити треба… (Томч., Закарп. опов., 1953, 19).  Словник української мови в 11 томах