пробуваний — Орфографічний словник української мови

пробуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до пробувати. || у знач. ім. пробуване, -ного, с. Те, що хтось зазнав на собі, попробував, випробував і т. ін. || пробувано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
пробуваний — ПРО́БУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до про́бувати; // у знач. ім. про́буване, ного, с. Те, що хтось зазнав на собі, попробував, випробував і т. ін. Є люди, яким важко перебороти в собі бажання кинутись з висоти – безодня їх втягує, заманює, кличе, щоб .. Словник української мови у 20 томах
пробуваний — ПРО́БУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до про́бувати; // у знач. ім. про́буване, ного, с. Те, що хтось зазнав на собі, попробував, випробував і т. ін. Словник української мови в 11 томах