пробуваний

ПРО́БУВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до про́бувати;

// у знач. ім. про́буване, ного, с. Те, що хтось зазнав на собі, попробував, випробував і т. ін.

Є люди, яким важко перебороти в собі бажання кинутись з висоти – безодня їх втягує, заманює, кличе, щоб .. спробували ніколи не пробуваного... (О. Гончар);

// про́бувано, безос. пред.

Коли б я взялась перекладати [“Торквемаду”], то, звичайне, віршами, інакше се б значило зложити зброю долі перед В. Гюго та ще й після того, як уже було пробувано свої сили на ньому (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. пробуваний — про́буваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. пробуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до пробувати. || у знач. ім. пробуване, -ного, с. Те, що хтось зазнав на собі, попробував, випробував і т. ін. || пробувано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пробуваний — ПРО́БУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до про́бувати; // у знач. ім. про́буване, ного, с. Те, що хтось зазнав на собі, попробував, випробував і т. ін.  Словник української мови в 11 томах