пробуваний

про́буваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до пробувати.

|| у знач. ім. пробуване, -ного, с. Те, що хтось зазнав на собі, попробував, випробував і т. ін.

|| пробувано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. пробуваний — про́буваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. пробуваний — ПРО́БУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до про́бувати; // у знач. ім. про́буване, ного, с. Те, що хтось зазнав на собі, попробував, випробував і т. ін. Є люди, яким важко перебороти в собі бажання кинутись з висоти – безодня їх втягує, заманює, кличе, щоб ..  Словник української мови у 20 томах
3. пробуваний — ПРО́БУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до про́бувати; // у знач. ім. про́буване, ного, с. Те, що хтось зазнав на собі, попробував, випробував і т. ін.  Словник української мови в 11 томах