Орфографічний словник української мови

провидиця

прови́диця

іменник жіночого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. провидиця — -і, заст., уроч. Жін. до провидець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. провидиця — ПРОВИ́ДИЦЯ, і, ж., заст., уроч. Жін. до прови́дець. Користуючись своїм методом інтуїтивного синтезу, поезія може стати провидицею майбутнього, а до поета повернеться його древнє ім'я – пророк (з наук. літ.); * У порівн.  Словник української мови у 20 томах
  3. провидиця — ПРОВИ́ДИЦЯ, і, ж., заст., уроч. Жін. до провидець. Користуючись своїм методом інтуїтивного синтезу, поезія може стати провидицею майбутнього, а до поета повернеться його древнє ім’я — пророк (Рад. літ-во, 7, 1967, 19); *У порівн.  Словник української мови в 11 томах