провокуючий

провоку́ючий

дієприкметник

рідко

Значення в інших словниках

1. провокуючий — ПРОВОКУ́ЮЧИЙ, а, е, рідко. Який провокує кого-небудь. Наявність у двох близьких мовах слів однакового звучання при різності значень, відтінків, вживаності їх є провокуючим моментом у роботі перекладача (О.  Словник української мови у 20 томах
2. провокуючий — ПРОВОКУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до провокува́ти. Наявність у двох близьких мовах слів однакового звучання при різності значень, відтінків, вживаності їх є провокуючим моментом у роботі перекладача (Кундзич. Діези..  Словник української мови в 11 томах