провокуючий

провоку́ючий

дієприкметник

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. провокуючий — ПРОВОКУ́ЮЧИЙ, а, е, рідко. Який провокує кого-небудь. Наявність у двох близьких мовах слів однакового звучання при різності значень, відтінків, вживаності їх є провокуючим моментом у роботі перекладача (О. Словник української мови у 20 томах
  2. провокуючий — ПРОВОКУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до провокува́ти. Наявність у двох близьких мовах слів однакового звучання при різності значень, відтінків, вживаності їх є провокуючим моментом у роботі перекладача (Кундзич. Діези.. Словник української мови в 11 томах