Орфографічний словник української мови

провіщення

прові́щення

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. провіщення — -я, с. 1》 Дія за знач. провістити. Провіщення погоди. 2》 Те, що провіщено ким-небудь. || Те, що провіщає що-небудь. || Ознака, яка провіщає що-небудь; прикмета.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. провіщення — ПРОВІ́ЩЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. провісти́ти. Провіщення погоди. 2. Те, що провіщено ким-небудь. Провіщення про занепад тоталітаризму; // Те, що провіщає що-небудь.; // Ознака, яка провіщає що-небудь; прикмета.  Словник української мови у 20 томах
  3. провіщення — ПРОВІ́ЩЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. провісти́ти. Провіщення погоди. 2. Те, що провіщено ким-небудь. Наші вказівки і провіщення про велике значення політичного масового страйку в справі збройного повстання блискуче справдилися (Ленін, 12, 1970, 2)...  Словник української мови в 11 томах