провіщення

ПРОВІ́ЩЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. провісти́ти.

Провіщення погоди.

2. Те, що провіщено ким-небудь.

Провіщення про занепад тоталітаризму;

// Те, що провіщає що-небудь.;

// Ознака, яка провіщає що-небудь; прикмета.

Григорій випроставсь і грізно насупив брови. Шибеники сховались. Тоді він знову припав до могили, озирнувшись ще раз: “Що за оказія? Причулось чи провіщення яке?” (О. Довженко).

Значення в інших словниках

1. провіщення — прові́щення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. провіщення — -я, с. 1》 Дія за знач. провістити. Провіщення погоди. 2》 Те, що провіщено ким-небудь. || Те, що провіщає що-небудь. || Ознака, яка провіщає що-небудь; прикмета.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. провіщення — ПРОВІ́ЩЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. провісти́ти. Провіщення погоди. 2. Те, що провіщено ким-небудь. Наші вказівки і провіщення про велике значення політичного масового страйку в справі збройного повстання блискуче справдилися (Ленін, 12, 1970, 2)...  Словник української мови в 11 томах