Значення в інших словниках проговіти — ПРОГОВІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. Говіти впродовж певного часу. Словник української мови у 20 томах проговіти — Проговіти, -вію, -єш гл. 1) Проговѣть. 2) Истратить на говѣнье. Копійок 30 проговіла. Харьк. г. Словник української мови Грінченка