Орфографічний словник української мови

продовжувач

продо́вжувач

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. продовжувач — див. подовжувач  Словник синонімів Вусика
  2. продовжувач — -а, ч. Той, хто продовжує і розвиває почате, підготовлене, закладене і т. ін. своїми попередниками.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. продовжувач — ПРОДО́ВЖУВАЧ, а, ч. Той, хто продовжує і розвиває почате, підготовлене, закладене і т. ін. своїми попередниками. Тарас виступив продовжувачем знаменитих українських кобзарів-бандуристів (П. Колесник).  Словник української мови у 20 томах
  4. продовжувач — ПОСЛІДО́ВНИК (той, хто наслідує когось, щось, іде за чиїмсь прикладом), ПРОДО́ВЖУВАЧ, НАСЛІ́ДУВАЧ, ПРИБІ́ЧНИК, ПРИХИ́ЛЬНИК, АПО́СТОЛ книжн., АДЕ́ПТ книжн.  Словник синонімів української мови
  5. продовжувач — ПРОДО́ВЖУВАЧ, а, ч. Той, хто продовжує і розвиває почате, підготовлене, закладене і т. ін. своїми попередниками. Великий продовжувач справи Маркса Ленін підніс значення революційної теорії (П’ятдесят років КПРС, 1953, 7)...  Словник української мови в 11 томах