продовжувач

ПРОДО́ВЖУВАЧ, а, ч. Той, хто продовжує і розвиває почате, підготовлене, закладене і т. ін. своїми попередниками.

Великий продовжувач справи Маркса Ленін підніс значення революційної теорії (П’ятдесят років КПРС, 1953, 7);

Толстой був продовжувачем великих реалістичних традицій, ідей гуманізму, народності, високого громадського покликання літератури (Рад. літ-во, 1, 1961, 45).

Значення в інших словниках

1. продовжувач — продо́вжувач іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. продовжувач — див. подовжувач  Словник синонімів Вусика
3. продовжувач — -а, ч. Той, хто продовжує і розвиває почате, підготовлене, закладене і т. ін. своїми попередниками.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. продовжувач — ПРОДО́ВЖУВАЧ, а, ч. Той, хто продовжує і розвиває почате, підготовлене, закладене і т. ін. своїми попередниками. Тарас виступив продовжувачем знаменитих українських кобзарів-бандуристів (П. Колесник).  Словник української мови у 20 томах
5. продовжувач — ПОСЛІДО́ВНИК (той, хто наслідує когось, щось, іде за чиїмсь прикладом), ПРОДО́ВЖУВАЧ, НАСЛІ́ДУВАЧ, ПРИБІ́ЧНИК, ПРИХИ́ЛЬНИК, АПО́СТОЛ книжн., АДЕ́ПТ книжн.  Словник синонімів української мови