Словник української мови у 20 томах

продовжувач

ПРОДО́ВЖУВАЧ, а, ч.

Той, хто продовжує і розвиває почате, підготовлене, закладене і т. ін. своїми попередниками.

Тарас виступив продовжувачем знаменитих українських кобзарів-бандуристів (П. Колесник).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. продовжувач — продо́вжувач іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. продовжувач — див. подовжувач  Словник синонімів Вусика
  3. продовжувач — -а, ч. Той, хто продовжує і розвиває почате, підготовлене, закладене і т. ін. своїми попередниками.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. продовжувач — ПОСЛІДО́ВНИК (той, хто наслідує когось, щось, іде за чиїмсь прикладом), ПРОДО́ВЖУВАЧ, НАСЛІ́ДУВАЧ, ПРИБІ́ЧНИК, ПРИХИ́ЛЬНИК, АПО́СТОЛ книжн., АДЕ́ПТ книжн.  Словник синонімів української мови
  5. продовжувач — ПРОДО́ВЖУВАЧ, а, ч. Той, хто продовжує і розвиває почате, підготовлене, закладене і т. ін. своїми попередниками. Великий продовжувач справи Маркса Ленін підніс значення революційної теорії (П’ятдесят років КПРС, 1953, 7)...  Словник української мови в 11 томах