Орфографічний словник української мови

продірявлювати

продіря́влювати

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. продірявлювати — -юю, -юєш, недок., продірявити, -влю, -виш; мн. продірявлять; док., перех. Робити в чому-небудь дірку, отвір, рану і т. ін. || Зношувати до дір (одежу, взуття і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. продірявлювати — ПРОДІРЯ́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОДІРЯ́ВИТИ, влю, виш; мн. продіря́влять; док., що. Робити в чому-небудь дірку, отвір, рану і т. ін. Личинка пильщика спочатку продірявлює листя, а після залишає від нього самі тільки жилки (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. продірявлювати — ДІРЯ́ВИТИ, ПРОДІРЯ́ВЛЮВАТИ, ПРОДИРА́ТИ розм. — Док.: подіря́вити, продіря́вити, проде́рти, продра́ти. Об гвинтівку ляскали кулі, дірявили червоний шовк. А я тримав його над головою (І. Ле); Куля, що продірявила велику шибку вікна, вдарила по люстрі (Д.  Словник синонімів української мови
  4. продірявлювати — ПРОДІРЯ́ВЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПРОДІРЯ́ВИТИ, влю, виш; мн. продіря́влять; док., перех. Робити в чому-небудь дірку, отвір, рану і т. ін. Личинка пильщика спочатку продірявлює листя, а після залишає від нього самі тільки жилки (Шкідн. поля..  Словник української мови в 11 томах