продірявлювати
ДІРЯ́ВИТИ, ПРОДІРЯ́ВЛЮВАТИ, ПРОДИРА́ТИ розм. — Док.: подіря́вити, продіря́вити, проде́рти, продра́ти. Об гвинтівку ляскали кулі, дірявили червоний шовк. А я тримав його над головою (І. Ле); Куля, що продірявила велику шибку вікна, вдарила по люстрі (Д. Бедзик); Раз, однісінький раз мацнув мене вуйко (ведмідь) пазуром по нозі і відразу продер і ходак, і онучу, і ногу аж до самої кости (І. Франко).
Словник синонімів української мови