Значення в інших словниках
-
прозвучати —
-чить, док. 1》 Поширитись у просторі, пролунати, почутися (про різні звуки, голоси, музику, спів і т. ін.). || Бути вимовленим, виголошеним певним чином. || Набути у звучанні якихось характерних ознак, рис, забарвлення. 2》 перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
прозвучати —
ПРОЗВУЧА́ТИ, чи́ть, док. 1. Поширитися в просторі, пролунати, почутися (про різні звуки, голоси, музику, спів і т. ін.). Гомоніли [хвилі] все тихше і тихше, і з їх гомону виникала пісня, безнадійна і хмура, як туманна ніч на морі.
Словник української мови у 20 томах
-
прозвучати —
ВИМОВЛЯ́ТИСЯ (про слова, звуки тощо — передаватися голосом), ЗВУЧА́ТИ, МО́ВИТИСЯ. — Док.: ви́мовитися, прозвуча́ти. Приємно, коли в дітей гарні й милозвучні імена, коли вони вимовляються легко й коротко (з журналу); Слова звучать виразно (І. Франко); Дружба — однаково мовиться (В. Бичко).
Словник синонімів української мови
-
прозвучати —
ПРОЗВУЧА́ТИ, чи́ть, док. 1. Поширитися у просторі, пролунати, почутися (про різні звуки, голоси, музику, спів і т. ін.). Гомоніли [хвилі] все тихше і тихше, і з їх гомону виникала пісня, безнадійна і хмура, як туманна ніч на морі.
Словник української мови в 11 томах