прозвучати

Значення в інших словниках

1. прозвучати — -чить, док. 1》 Поширитись у просторі, пролунати, почутися (про різні звуки, голоси, музику, спів і т. ін.). || Бути вимовленим, виголошеним певним чином. || Набути у звучанні якихось характерних ознак, рис, забарвлення. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. прозвучати — ПРОЗВУЧА́ТИ, чи́ть, док. 1. Поширитися в просторі, пролунати, почутися (про різні звуки, голоси, музику, спів і т. ін.). Гомоніли [хвилі] все тихше і тихше, і з їх гомону виникала пісня, безнадійна і хмура, як туманна ніч на морі. Словник української мови у 20 томах
3. прозвучати — ВИМОВЛЯ́ТИСЯ (про слова, звуки тощо — передаватися голосом), ЗВУЧА́ТИ, МО́ВИТИСЯ. — Док.: ви́мовитися, прозвуча́ти. Приємно, коли в дітей гарні й милозвучні імена, коли вони вимовляються легко й коротко (з журналу); Слова звучать виразно (І. Франко); Дружба — однаково мовиться (В. Бичко). Словник синонімів української мови
4. прозвучати — ПРОЗВУЧА́ТИ, чи́ть, док. 1. Поширитися у просторі, пролунати, почутися (про різні звуки, голоси, музику, спів і т. ін.). Гомоніли [хвилі] все тихше і тихше, і з їх гомону виникала пісня, безнадійна і хмура, як туманна ніч на морі. Словник української мови в 11 томах