1. Великий тлумачний словник сучасної мови

прозвучати

прозвуча́ти

-чить, док.

1》 Поширитись у просторі, пролунати, почутися (про різні звуки, голоси, музику, спів і т. ін.).

|| Бути вимовленим, виголошеним певним чином.

|| Набути у звучанні якихось характерних ознак, рис, забарвлення.

2》 перен. Виявитись у звуках мови, пісні і т. ін. (про почуття, настрій і т. ін.).

3》 перен. Виявитися, розкритися в чому-небудь (про зміст, ідею, тему і т. ін.).

|| Набути певного значення; справити якесь враження.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прозвучати — прозвуча́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прозвучати — ПРОЗВУЧА́ТИ, чи́ть, док. 1. Поширитися в просторі, пролунати, почутися (про різні звуки, голоси, музику, спів і т. ін.). Гомоніли [хвилі] все тихше і тихше, і з їх гомону виникала пісня, безнадійна і хмура, як туманна ніч на морі. Словник української мови у 20 томах
  3. прозвучати — ВИМОВЛЯ́ТИСЯ (про слова, звуки тощо — передаватися голосом), ЗВУЧА́ТИ, МО́ВИТИСЯ. — Док.: ви́мовитися, прозвуча́ти. Приємно, коли в дітей гарні й милозвучні імена, коли вони вимовляються легко й коротко (з журналу); Слова звучать виразно (І. Франко); Дружба — однаково мовиться (В. Бичко). Словник синонімів української мови
  4. прозвучати — ПРОЗВУЧА́ТИ, чи́ть, док. 1. Поширитися у просторі, пролунати, почутися (про різні звуки, голоси, музику, спів і т. ін.). Гомоніли [хвилі] все тихше і тихше, і з їх гомону виникала пісня, безнадійна і хмура, як туманна ніч на морі. Словник української мови в 11 томах