прозгучати
прозгуча́ти
-чить, док., діал.
Прозвучати (у 1 знач.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прозгучати — прозгуча́ти дієслово доконаного виду прозвучати діал. Орфографічний словник української мови
- прозгучати — ПРОЗГУЧА́ТИ, чи́ть, док., діал. Прозвучати (у 1 знач.). – Остапе-е!.. Остапе-е!.. Голос її прозгучав глухо, стіна ворожого очерету не пустила його далеко (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
- прозгучати — ПРОЗГУЧА́ТИ, чи́ть, док., діал. Прозвучати (у 1 знач.). — Остапе-е!.. Остапе-е!.. Голос її прозгучав глухо, стіна ворожого очерету не пустила його далеко (Коцюб., І, 1955, 362). Словник української мови в 11 томах