прозгучати

прозгуча́ти

ить, док., діал.

Прозвучати (у 1 знач.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прозгучати — прозгуча́ти дієслово доконаного виду прозвучати діал. Орфографічний словник української мови
  2. прозгучати — ПРОЗГУЧА́ТИ, чи́ть, док., діал. Прозвучати (у 1 знач.). – Остапе-е!.. Остапе-е!.. Голос її прозгучав глухо, стіна ворожого очерету не пустила його далеко (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
  3. прозгучати — ПРОЗГУЧА́ТИ, чи́ть, док., діал. Прозвучати (у 1 знач.). — Остапе-е!.. Остапе-е!.. Голос її прозгучав глухо, стіна ворожого очерету не пустила його далеко (Коцюб., І, 1955, 362). Словник української мови в 11 томах