прозиватися —
-аюся, -аєшся, недок., рідко прозватися, -вуся, -вешся, док. 1》 Діставати прізвисько. || Мати, носити якусь назву, ім'я і т. ін. 2》 тільки недок., розм., рідко. Називати кого-небудь образливими словами. 3》 тільки недок. Пас. до прозивати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
прозиватися —
ПРОЗИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., рідко ПРОЗВА́ТИСЯ, ву́ся, ве́шся, док. 1. Діставати прізвисько. В славнім городі Глупо́ві Жив муж грубий і учений, Звавсь Сидірко Шаранець, Прозивався оглашенний (І. Франко); // розм.
Словник української мови у 20 томах
прозиватися —
НАЗИВА́ТИСЯ (мати, носити те чи інше ім'я, назву; характеризуватися яким-небудь словом, позначенням), ЗВА́ТИСЯ, ІМЕНУВА́ТИСЯ книжн.; ПРОЗИВА́ТИСЯ розм., УЗИВА́ТИСЯ (ВЗИВА́ТИСЯ) розм. рідше (мати, носити те чи інше ім'я, назву). — Док.
Словник синонімів української мови
прозиватися —
ПРОЗИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., рідко ПРОЗВА́ТИСЯ, ву́ся, ве́шся, док. 1. Діставати прізвисько. В славнім городі Глупо́ві Жив муж грубий і учений, Звавсь Сидірко Шаранець, Прозивався оглашенний (Фр.
Словник української мови в 11 томах