прозиватися

прозива́тися

-аюся, -аєшся, недок., рідко прозватися, -вуся, -вешся, док.

1》 Діставати прізвисько.

|| Мати, носити якусь назву, ім'я і т. ін.

2》 тільки недок., розм., рідко. Називати кого-небудь образливими словами.

3》 тільки недок. Пас. до прозивати.

Значення в інших словниках

1. прозиватися — прозива́тися дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. прозиватися — ПРОЗИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., рідко ПРОЗВА́ТИСЯ, ву́ся, ве́шся, док. 1. Діставати прізвисько. В славнім городі Глупо́ві Жив муж грубий і учений, Звавсь Сидірко Шаранець, Прозивався оглашенний (І. Франко); // розм.  Словник української мови у 20 томах
3. прозиватися — НАЗИВА́ТИСЯ (мати, носити те чи інше ім'я, назву; характеризуватися яким-небудь словом, позначенням), ЗВА́ТИСЯ, ІМЕНУВА́ТИСЯ книжн.; ПРОЗИВА́ТИСЯ розм., УЗИВА́ТИСЯ (ВЗИВА́ТИСЯ) розм. рідше (мати, носити те чи інше ім'я, назву). — Док.  Словник синонімів української мови
4. прозиватися — ПРОЗИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., рідко ПРОЗВА́ТИСЯ, ву́ся, ве́шся, док. 1. Діставати прізвисько. В славнім городі Глупо́ві Жив муж грубий і учений, Звавсь Сидірко Шаранець, Прозивався оглашенний (Фр.  Словник української мови в 11 томах