Значення в інших словниках
-
прокалатати —
-аю, -аєш, док. 1》 неперех. Калатаючи чим-небудь, видати часті й сильні звуки. 2》 перех., рідко. Повідомити про що-небудь калатанням. 3》 перех., перен., розм. Те саме, що прокалататися.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
прокалатати —
ПРОКАЛАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. Калатаючи чим-небудь, видати часті й сильні звуки. Хлоп'яча рука, висунувшись крізь дірку в завісі, голосно прокала-тала дзвоником тричі, і гомін стих (А. Шиян). 2. що, рідко. Повідомити про що-небудь калатанням.
Словник української мови у 20 томах
-
прокалатати —
ДЗВОНИ́ТИ (викликати звуки, ударяючи в дзвін, калатаючи дзвінком тощо; видавати дзвін); БО́ВКАТИ розм., БЕ́ВКАТИ розм., БЕ́МКАТИ розм., БА́МКАТИ розм., БО́МКАТИ розм. рідше, БАЛА́МКАТИ діал. (перев. про великий дзвін); ДЗЕЛЕ́НЬКАТИ, ТЕЛЕ́НЬКАТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
прокалатати —
ПРОКАЛАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. неперех. Калатаючи чим-небудь, видати часті і сильні звуки. Хлоп’яча рука, висунувшись крізь дірку в завісі, голосно прокала-тала дзвоником тричі, і гомін стих (Шиян, Баланда, 1957, 209). 2. перех., рідко.
Словник української мови в 11 томах
-
прокалатати —
Прокалата́ти, -та́ю, -єш гл. 1) Простучать въ колотушку; прозвонить. 2) Пройти (о времени). Прокалатає швидко час. Греб. 333.
Словник української мови Грінченка