прокалатати
Прокалата́ти, -та́ю, -єш
гл.
1) Простучать въ колотушку; прозвонить.
2) Пройти (о времени). Прокалатає швидко час. Греб. 333.
Словник української мови ГрінченкаПрокалата́ти, -та́ю, -єш
гл.
1) Простучать въ колотушку; прозвонить.
2) Пройти (о времени). Прокалатає швидко час. Греб. 333.
Словник української мови Грінченка