проковтувати —
-ую, -уєш, недок., перех. 1》 Ковтаючи, пропускати крізь стравохід у шлунок; робити ковток. 2》 перен., розм. Робити нечутним або непомітним; поглинати. 3》 перев. у сполуч. зі сл. слово, фраза, перен., розм. Говорити нерозбірливо чи не вимовляти нічого.
Великий тлумачний словник сучасної мови
проковтувати —
ПРОКО́ВТУВАТИ, ую, уєш, недок., що. 1. Ковтаючи, пропускати через стравохід у шлунок; робити ковток. Кит – найбільша тварина нашої планети – годується найдрібнішими планктонними рачками. Він проковтує їх мільярди за день (з наук.-попул. літ.). 2. перен.
Словник української мови у 20 томах
проковтувати —
КОВТА́ТИ (рухом мускулатури горла проштовхувати щось з порожнини рота в стравохід і шлунок; пити або їсти що-небудь), ПРОКО́ВТУВАТИ, ЛИГА́ТИ розм., ЛИ́КА́ТИ діал.
Словник синонімів української мови
проковтувати —
ПРОКО́ВТУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. 1. Ковтаючи, пропускати через стравохід у шлунок; робити ковток. Кит, — найбільша тварина нашої планети — годується найдрібнішими планктонними рачками. Він проковтує їх мільярди за день (Наука.., 3, 1961, 27).
Словник української мови в 11 томах