проколихати —
ПРОКОЛИХА́ТИ, ишу́, и́шеш. Док. до колиха́ти. Повішу ще тії рукава – хай вітер проколише (П. Чубинський).
Словник української мови у 20 томах
проколихати —
Проколиха́ти, -шу́, -шеш гл. Покачать. Повішу ще тії рукава — хай вітер проколише. Чуб. V. 606.
Словник української мови Грінченка