прокус

проку́с

іменник чоловічого роду

Значення в інших словниках

1. прокус — -у, ч. 1》 Дія за знач. прокусити, прокушувати. 2》 Прокушене місце; рана від укусу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. прокус — ПРОКУ́С, у, ч. 1. Дія за знач. прокуси́ти, проку́шувати. 2. Прокушене місце; рана від укусу.  Словник української мови у 20 томах
3. прокус — ПРОКУ́С, у, ч. 1. Дія за знач. прокуси́ти, проку́шувати. 2. Прокушене місце; рана від укусу.  Словник української мови в 11 томах