Орфографічний словник української мови

пролежати

проле́жати

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пролежати — див. пролежувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пролежати — ПРОЛЕ́ЖАТИ див. проле́жувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. пролежати — ПРОЛЕ́ЖАТИ див. проле́жувати.  Словник української мови в 11 томах
  4. пролежати — Проле́жати, -жу, -жиш гл. 1) Пролежать. Ніч настане, — я в слізоньках пролежу. Чуб. V. 467. Ляже в садку та цілісінький день і пролежить нерухомо. МВ. ІІ. 8. 2) Продавить, лежа. Моя тобі зброя кілочка не вломить, я сам молод ліжка не пролежу. Чуб. V. 63.  Словник української мови Грінченка