пролежати —
проле́жати дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
пролежати —
див. пролежувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пролежати —
ПРОЛЕ́ЖАТИ див. проле́жувати.
Словник української мови в 11 томах
пролежати —
Проле́жати, -жу, -жиш гл. 1) Пролежать. Ніч настане, — я в слізоньках пролежу. Чуб. V. 467. Ляже в садку та цілісінький день і пролежить нерухомо. МВ. ІІ. 8. 2) Продавить, лежа. Моя тобі зброя кілочка не вломить, я сам молод ліжка не пролежу. Чуб. V. 63.
Словник української мови Грінченка