Орфографічний словник української мови

проложений

проло́жений

дієприкметник

прокладений

розм., рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. проложений — -а, -е, розм., рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до проложити. || проложено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. проложений — ПРОЛО́ЖЕНИЙ, а, е, розм., рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до проложи́ти. Опришок.. стояв хвильку, дивлячися на проложені скісно сині тіні (Хотк., II, 1966, 158); // У знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах