проложений

проло́жений

-а, -е, розм., рідко.

Дієприкм. пас. мин. ч. до проложити.

|| проложено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. проложений — проло́жений дієприкметник прокладений розм., рідко  Орфографічний словник української мови
2. проложений — ПРОЛО́ЖЕНИЙ, а, е, розм., рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до проложи́ти. Опришок.. стояв хвильку, дивлячися на проложені скісно сині тіні (Хотк., II, 1966, 158); // У знач. прикм.  Словник української мови в 11 томах