промжичити

промжи́чити 1

дієслово доконаного виду

пройти — про дрібний дощ

промжи́чити 2

дієслово доконаного виду

безос.

Значення в інших словниках

1. промжичити — ПРОМЖИ́ЧИТИ, у, иш. Док. до мжи́чити. * Образно. Газетяр теж шукав сузір'я Оріона; але були самі мутні далі. Десь дзюрчала вода, і тому, що вона промжичила мозок, боліла голова (М. Хвильовий).  Словник української мови у 20 томах