пропагандист —
-а, ч. Особа, що займається пропагандою – виступає з бесідами, доповідями, лекціями тощо. || Те саме, що популяризатор.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пропагандист —
ПРОПАГАНДИ́СТ, а, ч. Особа, що займається пропагандою. У нашому суспільстві, на жаль, журналіст не може не бути пропагандистом. Він у будь-якому разі обслуговує якісь сили, тенденції (з газ.); // Популяриза́тор.
Словник української мови у 20 томах
пропагандист —
пропаганди́ст особа, яка займається пропагандою.
Словник іншомовних слів Мельничука
пропагандист —
ПРОПАГАНДИ́СТ (ідей, учення, наукових знань тощо), ПРОСВІТИ́ТЕЛЬ, ПРОПОВІ́ДНИК книжн., уроч.; ПОПУЛЯРИЗА́ТОР (перев. наукових знань). Невдовзі Пантелеймон Махиня став для валявчан і вчителем грамоти, і тлумачем біжучих подій, і пропагандистом (Д.
Словник синонімів української мови
пропагандист —
ПРОПАГАНДИ́СТ, а, ч. Особа, що займається пропагандою — виступає перед трудящими з бесідами, доповідями, лекціями тощо, проводить політзаняття і т. ін.
Словник української мови в 11 томах